В історії нашого народу є багато величних і славних подій,

що дають відчуття єдності роду й народу, роблять нас не безбатченками,

а синами єдиної дорогої України. 

Сьогодні, живучи у вільній Україні, пам’ятаймо,

якою ціною заплачено за велике щастя жити на рідній Україні,

над якою майорить синьо-жовтий прапор –прапор піднятий безсмертям крутян.

Ідуть дні, минають роки, час стирає найміцніше каміння, але в пам’яті народній вічно полум’янітимуть імена юних героїв, які 1918 року в нерівному бою під Крутами віддали своє життя за волю і незалежність України. Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять, немов будять приспану й присипану порохом забуття за часів СРСР нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт юних романтиків.

З нагоди цієї пам’ятної дати в школі проведено виховні години «Ніколи Україні не забути цих юних душ нескорений політ», переглянули фільм про битву під Крутами, годину роздумів «На Аскольдовій могилі», де учні повернулися в ті далекі часи, разом з ведучими пройшли сторінками історії становлення та боротьби за незалежність України. Переглянули фільм про події формування загону та його боротьбу, а також вшанування пам’яті Героїв Крут.

Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації.

Шлях до безсмертя дарований не кожному: його мають тільки ті, хто життям виборов право бути після смерті – як легендарні спартанці, як юні українські герої – крутяни, як воїни АТО, які захищають цілісність і суверенітет України.